"Сьогодні виносячи маленьку дівчинку на руках з зони ведення бойових дій.
Почув слова від яких просто ком в горлі і сердце так різко стиснуло у грудях що то ппц.
Маленька дівчинка, крізь сльози на фоні пострілив, вибухів,
вжимаясь в мене своїми маленькими ручками повторювала як мантру:
- Я люблю тебе. Український солдате. Дуже дуже сильно люблю!!!
Я біжу з нею на руках ( забувши навіть за поранення ноги з 2014 )
а вона плаче й повторює, плаче й повторює…
Ось чому ми виграємо цю війну!
Навіть й додати нічого…».Ділиться своїми почуттями захисник України Євген Ісаєв.
Тут справді нічого додати.
Тільки сльози душать.